Святий Миколай не забув і про безпритульних. Один з продавців вуличного журналу «Просто неба» Олег Стецишин у вигляді і від імені справжнісінького Миколая роздавав подарунки безпритульним, які прийшли на звичну четвергову роздачу біля Порохової вежі.
Жертводавцями акції були студенти Комерційної академії, які зібрали гроші в рамках заходу «Подаруй безпритульному обід», а також одна з протестантських церков Львова.
Зустріч, яка відбулася в середу в Кабінеті, як на мене, була дуже душевною і такою ж як журнал – соціальною і культурною одночасно. Від розмов про авторів журналу, тираж, специфіку роботи перейшли до таких актуальних та філософських тем як криза міжлюдських відносин; цінності, які завжди є універсальними, не залежно від економічної чи політичної ситуації; солідарність та взаємопідтримка як гарантія того, що в складних життєвих обставинах хтось простягне нам руку допомоги.
Олеся Саноцька, директор ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя» каже, що ми самі поділили людей на категорії і поставили між собою бар’єри. Насправді всі люди є однаковими у душі, мають такі самі мрії про життя та потребу поваги і любові. А ще вони потребують заняття, яке б наповнило їхнє життя змістом і так само давало заробіток. Вуличні видання створюють такі можливості.
В травні ми презентували перший номер такого видання у Львові. Вже тоді серед дописувачів були Любко Дереш, Андрій Лінік, Ірина Шувалова, Тетяна Метик, Олексій Гвоздик. І була група активістів – це люди, з яких все починалося і на яких дотепер все тримається – Максим Ольґа, Оленка Птуха та Оля Ільчишин. Вони не просто підтримали ідею – через власний досвід роботи з безпритульними вони найкраще розуміють потребу такого журналу у Львові і відповідно його розвивають. Коли ми тільки планували наш журнал, то вирішили, що він має бути соціально-культурним, тобто стосуватися не тільки соціальних питань, але підійти до висвітлення питань безпритульності по-творчому. Зі всього видно, що ми зробили добру ставку – якраз від людей мистецтва ми отримали найбільше підтримки. І це дуже добре, бо ці люди завжди є прикладом для інших і мають здатність впливати на наш вибір.
В грудні вийшов третій номер. Його тема – непомітна дискримінація, а винятковість в тому, що на обкладинці та звороті в ролі бездомних зображені відомі українські письменники – Світлана Поваляєва і Тарас Антипович. Сам проект має назву Без Ознак Мистецького Життя і координує його Грицько Семенчук. Він має продовжуватися в кожному наступному номері.
Цей номер є знаковим у кількох відношеннях. Журнал, який робиться частково безпритульними і для безпритульних, презентували в рамках літературних вечорів в кав’ярні «Кабінет». Після презентації журналісти назвали його «новою теплицею сучасної української літератури», а модератор зустрічі Юрій Кучерявий – «якісним культурним продуктом». І справді, зі всіх попередніх цей номер вийшов найбільш літературним. Це свіжа кров Семенчука, який і сам взявся за “Просто неба” і інших людей туди притягнув, зробила журнал таким як він є зараз.
З нового року журнал буде мати постійне фінансування в рамках проекту «Свідома та демократична громада», підтриманого посольством США в Києві і виходитиме раз на два місяці. Кабінетна зустріч дозволила зробити певні підсумки. Журнал вже став частиною соціально-культурного простору міста. За словами Оксани Васьків, яка ілюструє журнал та пише до нього статті, цей журнал поєднує в собі різні види мистецтва, які часто є ізольовані один від одного і від загалу, і несе це мистецтво в люди, при тому творячи добру справу для безпритульних.
Успішність проекту можна оцінювати по-різному. Особисто для мене найкращим результатом є позитивні зміни в житті продавців. «Я тут презентую журнал «Просто неба» – казав Олег. Він від самого початку розповсюджує журнал і так знайшов своє місце в житті і в Просто неба.
Фото Анатоля Кукули
Ексклюзиви від Прохаська та Поваляєвої продають львівські бездомні
Українські письменники постануть в образі бомжів у журналі “Просто неба”
