Спільнота

Основним видом діяльності «Оселі» є організація життя у Спільноті – центрі ресоціалізації бездомних людей. Спільнота – це об’єднання людей, які разом живуть, працюють, ведуть спільне господарство, вчаться вирішувати життєві проблеми, правильно використовувати зароблені спільною працею кошти.

У Спільноті люди вчаться бути відповідальними за своє життя, співпра­цювати з іншими, піклуватися про себе та інших, вчаться терпеливості та толерантності. Життя у Спільноті макси­мально уподібнене до родинного. Багато з тих, хто шукають допомоги, ніколи не мали позитивного досвіду сімейного життя, вони росли у небалагополучних сім’ях, тому дуже важливо дати їм шанс і можливість отримати інший життєвий досвід.

Спільнота була заснована 12 червня 2003 року. У цей день тут оселився перший мешканець, згодом мешканців стало троє, пізніше – семеро. Зараз тут одночасно може проживати до 30-ти людей. Мешканцями Спільноти є люди різного віку – від 20-ти до 60-ти років. Спільні робота, відпочинок, трапеза, участь у тренінгах та групових заняттях об’єднують людей, дають відчуття підтримки та стабільності.

Підсумки тижня, розподіл праці, вирішення конфліктів відбуваються на зустрічах Спільноти. Кожен висловлюється віль­но, жодна думка чи пропозиція не відкидається, а обговорюється і приймається або не приймається аргументовано. Спільне прийняття рішень, від найпрос­ті­ших до більш відповідальних, створює у людей відчуття приналежності.

Кожен член Спільноти в міру своїх сил і здібностей забезпечує життєздатність спільноти, виконуючи посильну роботу. Нові мешканці Спільноти проходять курс соціального навчання. Індивідуальні консультації психолога та групова терапія є ду­же важливими. Невід’ємною частиною праці є відвикова терапія, тому що більшість безпритульних людей залежні від алкоголю. Працюючи в групах, вони починають усвідомлювати власну хворобу, розуміти її наслідки, вчаться розпізнавати тривожні сигнали, що пере­дують рецидиву, набувають навичок та вмінь підтримувати тверезий спосіб життя. Особи, які перебувають у Спільноті довше за інших, беруть на себе більшу відповідальність. Термін пере­бування у спільноті не є обмеженим. Людина може покинути Спільноту тоді, коли буде готова це зробити, або ж вона може залишатись в Спільноті і присвятити своє життя допомозі іншим.