Наметове містечко

У січні 2006 року у Львові була люта зима. Сильні морози забирали життя людей, особливо тих, які зимували на вулиці. Спільнота “Оселя” разом з організацією “Самопоміч”, Міністерством надзвичайних ситуацій, Громадським Форумом Львова, організувала наметове містечко для бездомних людей.  На стадіоні “Україна” поставили три великих військові намети, всередині розпалили буржуйки. За три тижні холодів у наметах знайшли притулок понад 200 бездомних людей. Намети привернули увагу громади. Це, мабуть, вперше, проблема бездомності у місті стала настільки видимою, бо люди не ховалися по підвалах по всьому місті, а зійшлися разом в одне місце. До допомоги долучилися мешканці міста, вони звозили до наметів теплий одяг, взуття, їжу. Цілодобово в наметах чергували мешканці “Оселі” та Олеся Саноцька. Біля наметів постійно чергувала швидка допомога, бо було багато випадків приступів епілепсії. Люди потребували медичної допомоги, мали обморожені кінцівки. 

Коли температура спала від -30ºС о -10ºС, намети довелося зібрати, бо люди по сусідству боялися антисанітарії. Близько двадцяти осіб попросилися жити у спільноті у Винниках, п’ятеро залишилося там надовго. 

Після розформування наметового містечка, “Оселя” разом з іншими громадськими організаціями апелювали до влади міста про необхідність створення притулку для бездомних людей. Це поклало початок роботі в цьому напрямку. Через кілька місяців був створений міський центр обліку бездомних людей, а згодом відкрилася перша міська нічліжка для бездомних людей.