Cпільнота взаємодопомоги "Емаус-Оселя"


Історія заснування

Ідея створення Спільноти була пов’язана з великою кількістю залежних від алкоголю осіб, які після лікування не могли інте­гру­ватися у суспільство через втрачені родинні та соціальні зв’язки. Кіль­ка осіб з ініціативної групи пройшли стажування в подібних орга­ні­заціях у Польщі і в 2001 році заснували «Спільноту взаємодопомоги «Оселя» за підтримки Міжнародного Руху «Емаус», який об’єднує більше 350-ти Спільнот бездомних у майже сорока країнах світу.

Першою публічною акцією «Оселі» стала організація Святої Вечері для злиденних. Метою було виявити бідних людей, їхню кіль­кість і потреби, залучити їх до створення Спільноти та самоор­га­ні­за­ції. Найбільше хотілось, щоб якомога менше людей у цей день відчу­вали себе самотніми. У вечір Різдва Христового, 6 січня 2003 року, на терені церкви Св. Юра відбулась вечеря для самотніх і убогих, організована Спіль­нотою «Оселя» разом зі Шпиталем ім. Андрея Шептицького. Пла­нували спочатку зварити та роздати гарячий борщ. Однак, чи від­чують люди затишок і тепло Різдвяного вечора, родинного свята, лише наситившись? Треба було діяти інакше, й організатори вирішили за­просити всіх на спільну вечерю за одним великим родинним столом. Кухарі шпиталю ім. А. Шептицького приготували гарячі страви, а Церква св. Юрія надала приміщення. Провели святкову програму з привітаннями, вертепом та яслами, в які кожен із запрошених під­кладав сіно. На столі було дванадцять страв, як і в кожній родині на Святвечір. Організатори підготували 80 місць, а прийшло близько 250 осіб. Для тих, кому не вистарчило місця, назовні були приготов­лені мангали, щоби можна було погрітися. Волонтери «Оселі» ви­но­сили їжу, колядували. Безліч радості, сліз, подяк. В той же час організатори були вражені масштабами біди, непомітної у повсяк­денному житті, тому вирішили зробити цей проект постійним і, крім Різдвяних Вечерь, проводити Великодні сніданки.

Перший такий сніданок був організований того ж року на по­двір’ї головного храму УГКЦ. У засобах масової інформації було оголошено, що одиноких, бідних людей та всіх, хто не матиме ро­динного свята у світлий день Воскресіння, чекатимуть на Вели­код­ній сніданок. Організатори розраховували на чотирьохсот гостей, а завітало набагато більше. Місце знайшлося усім – ніхто не був об­ра­жений. Прийшли не лише за шматком хліба, але і за любов’ю, під­тримкою, почуттям солідарності. Серед присутніх було чимало лю­дей без певного місця проживання, залежних від алкоголю, неповно­справ­них, одиноких пенсіонерів. Вперше у Львові ця акція не дозволила міс­ту забути про слабких, а створила реальну можливість для допомоги.

Згодом остаточно визначилась цільова група, з якою «Оселя» працює дотепер – це не тільки залежні, що потребують ресо­ціа­лі­зації, але й неповносправні, бездомні, безробітні – усі, хто внаслідок переходу до ринкових відносин, несподіваних для багатьох змін, розгубився в нових умовах життя та опинився на «узбіччі» суспіль­ства. Під час проведення святкових акцій працівники та волонтери «Оселі» проводили бесіди з бездомними, під час яких виявили, що однією з основних проблем цих людей є безпомічність та відсутність можливості самостійного виходу з кризової ситуації. Цим людям важливо створити умови, в яких вони самостійно могли б подолати кризу, реабілітуватися після пережитих подій. Це зміцнило впев­не­ність у необхідності створення спільноти, де самотні й бездомні мог­ли б жити, разом працювати та піклуватися один про одного як у справж­ній родині.