Місія, цінності, історія

ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Емаус-Оселя» – це громадська організація, місія якої допомогати безпритульним людям віднайти свою гідність у Спільноті, а відтак у суспільстві; допомагати суспільству прийняти кожну людину та поширювати ідеї Руху «Емаус». 

«Оселя» об’єднює людей, які відчувають від­по­відальність за несправедливість сучасного світу й усвідомлюють своє привілейоване становище, а також людей, які втратили волю до жит­тя. Об’єднавшись, ми разом допомагаємо одні одним і тим, хто потребує допомоги.

«Оселя» – одна з перших організацій в Україні, яка почала всіляко під­тримувати бездомних людей і у 2003 році створила унікальну Спільноту, де разом живуть, працюють та допо­ма­га­ють іншим ті, хто опинилися в скрутній ситуації. 12 червня 2003 року вважається днем заснування Спільноти – того дня у будинку, який допомогли придбати європейські спільноти “Емаусу”, оселився перший мешканець. Спільнота була створена за прикладом спільнот Міжнародного руху «Емаус» і у 2010 році стала його членом.

Наші цінності: 

  • повага до людей, їхньої гідності, та їхнього  оточення; 
  • ділення у всіх його проявах – людське, матеріальне, фінансове;
  • відкритість, що веде до взаємності; 
  • солідарність, що проявляється у спільноті та бажанні жити разом, дає сили долати самотність та вирішувати конфлікти; 
  • прийняття – практика, що виражається у «безумовному прийнятті»; 
  • спільнотність як спосіб життя та взаємодії між людьми.

У своїй діяльності ми керуємося:

Статутом ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя», прийнятим Загальними зборами організації 27.11.2001 р. зі змінами та доповненнями від 23.12.2016; Маніфестом Міжнародного руху «Емаус», прийнятим 24 травня 1969 року під час Першої Світової Асамблеї у Берні, Швейцарія; Цінностями та основними принципами Міжнародного Руху «Емаус», прийнятими на Світовій Асамблеї 2016 у Джезоло, Італія; та цінностями, описаними вище.

Історія

Ідея створення Спільноти була пов’язана з великою кількістю залежних від алкоголю осіб, які після лікування не могли інте­гру­ватися у суспільство через втрачені родинні та соціальні зв’язки. Кіль­ка осіб з ініціативної групи пройшли стажування в подібних орга­ні­заціях у Польщі і в 2001 році заснували «Спільноту взаємодопомоги «Оселя» за підтримки Міжнародного Руху «Емаус», який об’єднує більше 350-ти Спільнот бездомних людей у майже сорока країнах світу.

Першою публічною акцією «Оселі» стала організація Святої Вечері для злиденних. Метою було виявити бідних людей, їхню кіль­кість і потреби, залучити їх до створення Спільноти та самоор­га­ні­за­ції. Найбільше хотілось, щоб якомога менше людей у цей день відчу­вали себе самотніми. У вечір Різдва Христового, 6 січня 2003 року, на терені Собору Св. Юра відбулась вечеря для самотніх і убогих, організована Спіль­нотою «Оселя» разом зі Шпиталем ім. Андрея Шептицького. Організатори за­просили всіх на спільну вечерю за одним великим родинним столом, підготували 80 місць, а прийшло близько 250 осіб. Для тих, кому не вистарчило місця, назовні були приготов­лені мангали, щоби можна було погрітися. Волонтери «Оселі» ви­но­сили їжу, колядували. Безліч радості, сліз, подяк. В той же час організатори були вражені масштабами біди, непомітної у повсяк­денному житті, тому вирішили зробити цей проект постійним і, крім Різдвяних Вечерь, проводити Великодні сніданки.

Перший такий сніданок був організований того ж року на по­двір’ї головного храму УГКЦ. Організатори розраховували на чотирьохсот гостей, а завітало набагато більше. Місце знайшлося усім – ніхто не був об­ра­жений. Прийшли не лише за шматком хліба, але і за любов’ю, під­тримкою, почуттям солідарності. Серед присутніх було чимало лю­дей без певного місця проживання, залежних від алкоголю, неповно­справ­них, одиноких пенсіонерів. Вперше у Львові ця акція не дозволила міс­ту забути про слабких, а створила реальну можливість для допомоги.

Згодом остаточно визначилась цільова група, з якою «Оселя» працює дотепер – це не тільки залежні, що потребують ресо­ціа­лі­зації, але й неповносправні, бездомні, безробітні люди – усі, хто з різних причин опинився на «узбіччі» суспіль­ства. Під час проведення святкових акцій працівники та волонтери «Оселі» проводили бесіди з бездомними людьми, під час яких виявили, що однією з основних проблем цих людей є безпомічність та відсутність можливості самостійно вийти з кризової ситуації. Цим людям важливо створити умови, в яких вони самостійно могли б подолати кризу, реабілітуватися після пережитих подій. Це зміцнило впев­не­ність у необхідності створення спільноти, де самотні й бездомні люди мог­ли б жити, разом працювати та піклуватися один про одного як у справж­ній родині.